Ось і настав він, довгоочікуваний день для всієї дітвори — день зустрічей, день усмішок, день Першого шкільного дзвоника.
Усі з нетерпінням чекали тієї хвилини, коли зможуть переступити поріг рідної школи. Старшокласники за руку привели на шкільне подвірꞌя, у нашу чудову країну знань, ще вчорашніх малюків, які сьогодні разом із своїми батьками прийшли «перший раз у перший клас».
Свято Першого дзвоника завжди очікуване дітьми, а сьогодні у час війни, все якось по-особливому. Урочисто та хвилююче сприймається кожне слово, кожен розказаний вірш чи проспівана пісня. Гімн звучить з особливою гордістю, хвилина мовчання за загиблими зворушує до болю, піднятий прапор майоріє яскравіше, а синьо-блакитні кульку злітають високо. Усім дуже хочеться миру, спокою, радості та добра.