Останнім часом серед підлітків активно шириться гра “Червоні двері, жовті двері”. Прохання: ТЕРМІНОВО перевірити телефони дітей. Суть цієї гри, на перший погляд, виглядає невинно – заплющити очі та “бачити” двері. Але чому вона викликає занепокоєння?
“Червоні двері, жовті двері”- це імпровізована психічна гра, у яку двоє людей грають удома. Один лягає, заплющує очі, а інший проводить його голосом, повторюючи фрази наче заклинання:
Після цього той, хто “грає”, ніби бачить себе у темному просторі з багатьма дверима різного кольору. Він описує, що бачить, а гід “веде” його далі.
Мета – пройти крізь двері, побачити, що за ними, але не всі двері безпечні. Деякі “лякають”, деякі “викликають страх”, інші – світлі й спокійні.
Ця гра здається невинною розвагою, але з точки зору психології вона запускає стан легкого трансу або гіпнагогії – тобто стану між сном і реальністю. Учасник ніби “мандрує” по своїй уяві, але фактично – занурюється у глибини підсвідомого.
На певну групу дітей та підлітків ця гра може впливати дуже негативно, оскільки через свою емоціональність та фантазію вони можуть бачити значно більше, і відповідно – лякатися значно гірше.
Шановні батьки, радимо:
Не панікувати, але пояснити, що гра – це не магія, а уява.
Якщо дитина грає – варто бути поруч і спостерігати.
Якщо після гри з’являється тривога, кошмари або нав’язливі думки – звернутись до психолога.
Найважливіше – не залякувати. Пояснення науковим, спокійним тоном завжди працює краще.