30 травня в Чинадіївському ЗЗСО І-ІІІ ступенів відбулося урочисте святкування Останнього дзвоника – свята, яке символізує завершення навчального року, підбиває підсумки спільної праці, єднає всі покоління шкільної родини: учнів, педагогів, батьків та громаду. Свято розпочалося з хвилюючого виходу головних героїв дня – випускників. Їх зустрічали щирими оплесками, теплими поглядами та побажаннями на щасливу дорогу в майбутнє.
Під виконання Гімну одні із кращих учнів закладу підняли Державний Прапор України. Усі присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих воїнів, які віддали своє життя за мирне небо, за можливість українських дітей навчатися у вільній країні.
Зі щирими словами звернулася до присутніх директор закладу Попович Ольга Омелянівна. Вона подякувала педагогічному колективу за натхненну працю, учням за старанність, а батькам за постійну підтримку. Особливі слова були адресовані випускникам – із побажаннями віри в себе, сміливості мріяти та гідно нести ім’я свого навчального закладу в дорослому житті.
Благословення на щасливу життєву дорогу та молитву за учнів, вчителів і батьків виголосили отець Олександр та отець Юрій. Їхнє благословення стало духовною підтримкою, побажанням миру, віри й Божої ласки всім присутнім.
До учасників свята звернувся й голова селищної ради — Андрушко Володимир Миколайович. У своєму виступі він подякував учням і вчителям за плідну працю, а випускникам побажав бути гідними громадянами, які будуватимуть сильну, квітучу Україну. Також він разом з Ольгою Омелянівною вручив грамоти та сертифікати на одноразову премію кращим учням за високі досягнення у Всеукраїнських предметних олімпіадах ІІ та ІІІ етапу, за активну участь у різних конкурсах тощо. Це стало приємним визнанням зусиль молоді та мотивацією для подальших звершень.
Чарівним подарунком для всіх стали виступи молодших учнів. Учні 4 класу та учні 6–7 класів порадували присутніх веселими піснями й танцями, які створили святковий настрій і щиру дитячу атмосферу.
Своє зворушливе прощальне слово виголосили й випускники. У їхніх виступах лунала подяка вчителям за знання й турботу, батькам – за любов і підтримку, а школі – за незабутні роки дитинства та юності. Вони залишають шкільний поріг із глибокою вдячністю в серці та вірою в майбутнє.
На завершення пролунав символічний останній дзвоник – дзвінкий, хвилюючий, трішки сумний, але сповнений надії. Він ознаменував новий етап у житті кожного: для когось початок канікул, а для випускників – початок дорослого шляху.
Свято Останнього дзвоника стало справжнім святом єдності, поваги, пам’яті та надії. Воно ще раз довело: школа – це не просто будівля, а простір, де формується душа нації.