Згідно плану роботи Чинадіївського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у період з 9 по 13 лютого було проведено ряд заходів, приурочених Тижню хімії та біології.
У 9-Б класі відбувся відкритий урок на тему «Біологія почуттів». Урок провела вчителька біології Гузинець Олександра Вікторівна. Учні дізналися, як емоції пов’язані з роботою мозку та гормонів: що відбувається в організмі, коли ми радіємо, хвилюємося, лякаємося або закохуємося. Під час інтерактивних завдань школярі досліджували власні реакції на різні ситуації, обговорювали, як гормони впливають на настрій та поведінку, і вчилися розпізнавати емоції у себе та інших.
Учні активно працювали в групах, висловлювали свої думки та спостереження, а також грали в усну гру “Вгадай емоцію”, де відгадували почуття однокласників за виразом обличчя чи жестами. Наприкінці уроку кожен отримав біокомплімент — тепле, мотивувальне повідомлення, яке підкреслює унікальні якості учня.
Вчителька хімії Соскіда Віра Миколаївна провела у 10-Б класі відкритий урок з хімії на тему: «Вуглеводи. Глюкоза». Урок пройшов у атмосфері зацікавленості, активної пізнавальної діяльності та живого спілкування. Вчителька вміло поєднала теоретичний матеріал із практичними завданнями, що дало змогу учням не лише засвоїти нові знання, а й усвідомити практичне значення теми.
Під час заняття учні пригадали, що таке вуглеводи, які їхні основні групи та роль у живих організмах. Особливу увагу було приділено глюкозі як одному з найважливіших моносахаридів — основному джерелу енергії для клітин людини та тварин. Школярі дізналися про хімічні властивості глюкози, її будову, поширення в природі та значення в житті людини.
Ще однією з подій дня був відкритий урок з хімії в 8-А класі, який провела вчителька Софілканич Людмила Яківна. Тема заняття — «Ряд активності металів» — перетворилася для учнів на захопливу подорож у світ хімічних реакцій та експериментів.
Урок був надзвичайно насиченим, динамічним і пізнавальним. Теоретичний матеріал органічно поєднувався з практичною частиною. Учні виконували досліди, уважно спостерігали за перебігом реакцій, фіксували результати та робили висновки. Кожен експеримент викликав щире здивування, зацікавлення та бажання дізнатися більше.
Особливу увагу було приділено тому, як ряд активності металів допомагає передбачити перебіг хімічних реакцій: які метали реагують активніше, які — менш активно, чому одні здатні витісняти інші з розчинів солей. Під час дослідів учні наочно переконалися в цьому, спостерігаючи, як один метал «витісняє» інший, змінюється колір розчину або утворюється осад. Такі моменти зробили урок справжнім видовищем науки.
Відкритий урок Людмили Яківни продемонстрував, що хімія може бути цікавою, захопливою та емоційною, а навчання — активним і мотивуючим. Учні 8-А класу вийшли з уроку з новими знаннями, яскравими враженнями та відчуттям, що наука — це не нудні формули, а живі процеси, які можна побачити на власні очі.
Не менш цікавим був відкритий урок з біології у 7-В класі на тему «Способи комунікації тварин. Міграції тварин та методи їх вивчення» та практична робота «Визначення різних форм поведінки тварин», який провела вчитель біології Гузинець Олександра Вікторівна.
На початку заняття учні повторили раніше вивчену тему «Розмноження тварин». Для актуалізації знань було використано сучасні інтерактивні інструменти платформи LearningApps – вправу «Знайди пару» та WordWall «Колесо фортуни» із запитаннями за темою.
Основна частина уроку була присвячена вивченню способів комунікації тварин: учні дізналися про звукові, зорові, хімічні та тактильні сигнали, наводили приклади з життя різних видів тварин, аналізували, для чого саме тварини «спілкуються» між собою у природі.
Окрему увагу приділили темі міграцій: школярі обговорювали причини сезонних переміщень тварин, знайомилися з методами їх вивчення (кільцювання птахів, GPS-мітки, спостереження, фотопастки) та робили висновки про значення міграцій для виживання видів.
Під час практичної роботи «Визначення різних форм поведінки тварин» учні працювали з прикладами різних типів поведінки (харчова, захисна, шлюбна, батьківська, територіальна тощо), вчилися аналізувати поведінкові реакції тварин і правильно їх класифікувати. Робота сприяла розвитку спостережливості, логічного мислення та вміння працювати в команді.
Такі відкриті уроки не лише поглиблюють знання з біології, а й формують у школярів цікавість до пізнання живої природи, розуміння її різноманіття та важливості збереження тваринного світу.
Вчитель біології Домбай Тетяна Андріївна провела відкритий урок з біології у 10-А класі на тему «Спадкова мінливість». Під час заняття десятикласники пригадали основи генетики, поняття гена, генотипу і фенотипу, а також з’ясували, чому спадкова мінливість є основою різноманіття живих організмів та рушійною силою еволюційних процесів. Особливу увагу було приділено причинам спадкової мінливості: комбінативній мінливості; мутаціям; ролі статевого розмноження у формуванні різноманіття ознак.
Учні працювали з прикладами з реального життя, аналізували спадкування ознак у родинах, виконували завдання на встановлення закономірностей спадковості, обговорювали роль генетичних змін для медицини, селекції та збереження біорізноманіття.
Урок проходив у формі діалогу: школярі висловлювали власні думки, ставили запитання, робили висновки та аргументували свої відповіді. Такий формат сприяв розвитку критичного мислення, вмінню працювати з інформацією та робити науково обґрунтовані узагальнення.
Ще однією цікавою подією у рамках тижня стала пізнавальна та насичена вікторина «Цікава хімія» для учнів 11-Б класу. Захід провела вчителька хімії Софілканич Людмила Яківна.
Заняття пройшло у форматі інтерактивної гри, яка поєднала навчання, змагання та живе спілкування. Учні працювали в командах, обговорювали відповіді, аргументували свою думку, підтримували одне одного та вчилися слухати партнерів по команді. Кожен мав змогу проявити себе: хтось швидко орієнтувався в теорії, хтось вдало застосовував знання на практиці, а хтось дивував кмітливими та нестандартними відповідями.
Окремою частиною заходу стало бліц-опитування, під час якого учні відповідали на короткі, динамічні запитання. Вони стосувалися не лише хімії, а й зв’язків хімії з іншими науками: біологією, фізикою, географією, медициною та екологією. Старшокласники пояснювали, як хімічні процеси відбуваються в організмі людини, яку роль відіграють речовини у побуті та промисловості, чому знання хімії важливе для розуміння явищ навколишнього світу та сучасних технологій.
Учні 11-Б класу гарно працювали, продемонстрували ерудицію, кмітливість і справжній інтерес до предмета. Подібні заходи мотивують до навчання, допомагають по-новому поглянути на хімію та усвідомити її важливу роль у сучасному світі.
Відкритий урок з біології на тему «Функції і будова серця» провела вчителька Домбай Тетяна Андріївна. Під час пояснення нового матеріалу використовувалися наочні матеріали: схеми, зображення будови серця, інтерактивні завдання. Учні працювали з підручником, аналізували малюнки, визначали частини серця та їхні функції. Окрему увагу було приділено руху крові через камери серця, ролі клапанів і значенню ритмічної роботи серцевого м’яза.
Школярі детально ознайомилися з внутрішньою та зовнішньою будовою серця, дізналися про передсердя і шлуночки, роботу клапанів та послідовність руху крові по камерах серця. Особливий акцент було зроблено на функціях серця як головного «насоса» організму, що забезпечує безперервний кровообіг, а також на значенні ритмічної роботи серцевого м’яза для підтримання життєдіяльності людини.
Протягом уроку панувала жива, зацікавлена атмосфера. Учні були уважними, активно брали участь у діалозі, не боялися висловлювати власні думки та припущення. Діти гарно працювали, підтримували одне одного під час виконання завдань і демонстрували щиру зацікавленість темою.
Відкритий урок у 7-В класі на тему «Чисті речовини і суміші. Способи розділення сумішей» провела вчителька хімії Гичка Оксана Василівна. Під час заняття семикласники дізналися, чим відрізняються чисті речовини від сумішей, які бувають види сумішей (однорідні та неоднорідні), а також ознайомилися з основними способами їх розділення: фільтруванням, відстоюванням, випарюванням, просіюванням, магнітним розділенням. Теоретичний матеріал постійно підкріплювався прикладами з повсякденного життя, що зробило тему зрозумілою та близькою для учнів.
Особливо захопливою стала практична частина уроку: учні спостерігали за дослідами та виконували завдання, під час яких мали змогу власноруч застосувати різні способи розділення сумішей. Це викликало щире зацікавлення, багато запитань і активне обговорення побаченого.
Наприкінці заняття учні разом із вчителькою підсумували вивчене, зробили висновки про важливість уміння розрізняти чисті речовини та суміші, а також про практичну цінність способів розділення сумішей у побуті, промисловості та науці.
